Цей допис не містить відповіді на головоломку про те, як виражати цінність, але, сподіваюся, допоможе розширити кругозір і запустити розмови. Щоб переосмислити світову економіку за допомогою розподілених реєстрів, нам також потрібно переосмислити парадигму того, як ми виражаємо, скільки що коштує.
Скільки це коштує насправді…
Робота на повну ставку в крипто-галузі (і в платіжній галузі, але люди ігнорують цю нудну частину, коли я розповідаю, чим заробляю на життя) має один особливо дратівливий побічний ефект: нескінченні коментарі про «ціну» крипто від людей навколо мене:
- «Ох… Крипто цього тижня сильно впало, Джо»
- «Ти бачив, наскільки крипто зросло сьогодні вранці?»
- «Я читав, що з крипто все погано. Ти в порядку?»
- «Bitcoin зараз на рівні 60 тисяч доларів, так? Ого, може, мені варто було прислухатися до тебе минулого разу, коли я питав»
Іноді я намагаюся пояснити їм концепцію «віддалення масштабу» (мислити довгостроковіше). В інші моменти я пробую втягнути їх у розмову про те, скільки що коштує: яка вартість будь-якої валюти, якою сьогодні є ціна акцій Tesla (Тесла) і чому, де ринкова вартість сирої нафти й куди вона рухається порівняно з витратою пального на милю, яку отримуєш від придбаного палива тощо. Їхні очі зазвичай стають скляними, і лише зрідка вдається чогось досягти.
На щастя, тепер у мене є блог, де можна випустити це з себе.
Тож ось дуже короткий перелік, у довільному порядку, того, що варто взяти до уваги, і що, можливо, допоможе навести на роздуми про те, що надання цінності ресурсам, товарам і послугам аж ніяк не така проста річ, як присвоєння їм суми у фіатній валюті.
- Проблема порівняння
- Грошова пропозиція
- Вартість залежно від обставин
- Первинна та вторинна цінність
- Суб’єктивна цінність
- Як технологія блокчейну може допомогти
Проблема порівняння
Мабуть, першою темою, яку варто розглянути, вирішуючи, чого щось варте, є одиниця, якою вимірюється ця вартість.
Коли хтось питає мене, який у мене зріст (а питають часто, бо я вищий за середнього), я іноді відповідаю: «Ось такий!» (тримаючи руку на рівні верху голови). В інших випадках я кажу: «1 Джо зростом». Це дурна відповідь, але в ній є й серйозна думка.
Скільки коштує 1 Bitcoin? Порівняно з чим? Єдиний спосіб відповісти на 100% точно: 1 bitcoin = 1 bitcoin.
Отже, 1 USD = 1 USD, 1 кг золота = 1 кг золота, 1 EURO = 1 EURO, 1 Джо — це зріст 1 Джо… і так далі.
Як обговорювалося в попередніх дописах, однак, весь сенс торгівлі та валюти в тому, що люди хочуть обмінюватися одне з одним речами, які не ідентичні. Загалом вважається, що цінність можна точно й універсально виразити за допомогою вартості у фіатній валюті. Але дивіться!:
На цій діаграмі чітко видно, що канадський долар проти долара США не завжди «вартий однаково», і навпаки.
Але зачекайте, якщо ми говоримо про фіатну валюту, то існує ціла низка інших проблем: грошова пропозиція, інфляція… і той простий факт, що вона не забезпечена жодним матеріальним активом!
Що грошова пропозиція робить із тим, скільки речі «коштують»
Що грошова пропозиція робить із тим, скільки речі «коштують»
Уявіть невеликий острів. Ніхто не залишає його, і ніхто не приїжджає. На острові в обігу є загалом 1 мільйон IID (Уявних острівних доларів). Цього достатньо, щоб мешканці користувалися ними у щоденному житті, і місцева економіка працює цілком добре.
Тепер уявіть, що керівний орган IICB (Центрального банку Уявного острова) має геніальну ідею, як підвищити добробут острова: вони створюють додатковий 1 мільйон $IID і розподіляють його серед населення пропорційно до того, скільки в кожного вже є.
Раптом, ніби за помахом чарівної палички, у кожного вдвічі більше грошей, ніж раніше! Ура!
Чого б ви очікували від цін? Якщо до подвоєння грошової пропозиції буханець хліба коштував 1 $IID, чи залишиться він на рівні 1 $IID? Чи зможуть усі мешканці острова купити будинки, що коштують удвічі більше, та їздити на набагато шикарніших автомобілях?
А якщо вони поїдуть за кордон і обміняють свої $IID на $USD? Чи зможуть вони раптом отримати вдвічі більше інших валют також у пункті обміну валют в аеропорту?
Не вдаючись у подробиці, думаю, що наша інтуїція підказує: так не буде. Інакше всі центральні банки робили б це постійно (навіть частіше, ніж уже роблять!). Ціни та курси обміну іноземних валют скоригувалися б, щоб компенсувати нову валюту в обігу, і 1 $IID мав би приблизно ВДВІЧІ МЕНШУ КУПІВЕЛЬНУ СПРОМОЖНІСТЬ, ніж 1 $IID до початку експерименту.
Це, дуже спрощено, те, що відбувається з фіатними валютами, якими ми користуємося в реальному житті. КУПІВЕЛЬНА СПРОМОЖНІСТЬ валюти розбавляється новими грошима, які впорскуються в систему.
Отже, за цією логікою, вартість валюти можна було б корисніше визначати тим, що за неї можна купити, а не навпаки.
Тож… Скільки грамів хліба вартий 1 $IID? Або навіть, Скільки буханців хліба вартий цей ламбо?
Вартість залежно від обставин
Чи ви б воліли Lamborghini (Ламборгіні) чи буханець хліба?
А що, якщо ваша родина помирає від голоду?
Ще одна з проблем, з якими ми стикаємося, намагаючись визначити цінність: те, що цінніше в один момент, не обов’язково цінніше в інший. Наведений вище приклад є одним із найочевидніших; найдорожчі речі у світі, у перерахунку на фіатний еквівалент, часто були б абсолютно марними в екстремальних ситуаціях, як-от стихійні лиха, війна чи економічний колапс.
Ми всі бачили апокаліптичні фільми, ті, де люди опиняються в безвихідних ситуаціях. Їжа, вода, лопата чи міцна палиця можуть означати різницю між життям і смертю. Що б ви вибрали під час зомбі-апокаліпсису: діамантове кільце чи сокиру?
Первинна та вторинна цінність
Я вивчав психологію на рівні A-Level (перед університетом) і назавжди запам’ятаю дещо, чому нас навчив мій учитель про фіатні гроші.
Він продемонстрував це, дістаючи з кишені паперові гроші й розриваючи їх. Це дуже сильно нервувало всіх (бідних студентів, яким потрібні гроші на пиво); були справжні зойки шоку! Потім він зауважив, що така сильна реакція на знищення клаптика паперу доволі дивна. Я повторював цей експеримент з людьми багато разів протягом років.
Гроші не можна з’їсти, з грошей не збудуєш притулку, гроші не можна випити… Звісно, за гроші можна отримати первинні ресурси, поки загалом вірять, що вони чогось варті, але самі вони просто не є первинним ресурсом! Попри це, спосіб роботи людського мозку, легкість, з якою ми створюємо символічні зв’язки, робить гроші потенційно єдиною річчю, яку ми вважаємо первинним ресурсом, хоча насправді це не так.
Це має глибокі наслідки для того, як працює наша економіка, як багато людей цінують гроші, часто понад усе. Люди накопичують дедалі більше грошей навіть після того, як усі їхні первинні потреби більш ніж задоволені, так само, як білки запасають жолуді.
Суб’єктивна цінність
Останній показник цінності, який я згадаю сьогодні, це суб’єктивна, індивідуальна цінність, яку кожен із нас надає речам.
Від великих творів мистецтва до маленьких дрібничок, які ми збирали протягом життя, колекційних речей чи фотографій: у кожного з нас є речі, які безцінні для нас, але були б нічого не варті для будь-кого іншого.
Так само кожен із нас переплатив би за певні речі, в яких інші не побачили б жодної цінності.
Це, чесно кажучи, загальновідомо. Щось, що моя мама часто казала, оцінюючи продукти в сімейному бізнесі:
- Як думаєш, скільки це коштує, мамо?
- Стільки, скільки хтось за це заплатить, Джо!
Якщо добре подумати, ідея про те, що фіатні гроші чогось варті, є суб’єктивною. Вона працює лише тому, що це віра, яку поділяє більшість населення.
Як блокчейн може допомогти внести ясність?
Перш ніж підсумувати, хочу ще раз підкреслити, що наведені вище пункти не покликані давати відповіді. Радше я піднімаю теми, про які багато людей рідко замислюються. Щоб уявити краще майбутнє, потрібно спершу усвідомити реальність того, що вже маєш.
Є кілька способів, як блокчейн може допомогти внести ясність у зазначені вище питання:
Кінець інфляції або більш контрольована інфляція
У валютах на основі блокчейну загальна пропозиція в обігу публічно видима кожному. Пропозиція CBDC (цифрових валют центральних банків, або «фіату на основі блокчейну», подобається це чи ні), імовірно, перебувала б під набагато пильнішим наглядом широкої публіки, ніж нинішня «розмита» фіатна модель.
Токенізація реальних первинних активів
Золото, вода, енергія, вуглець у вигляді тропічних лісів… Можливості безмежні. Це тема, якою я особливо захоплююся.
Справжня глобалізація економіки
Глобалізація в певних колах є лайливим словом, але я вважаю, що глобальна безкордонна торгівля може привести до великого процвітання людства.
Менше посередників
Менша потреба для людей, компаній і урядів відстежувати транзакції в реєстрах означає менше роботи, менше комісій і вищу ефективність системи.
Звісно, я повертатимуся до багатьох із цих тем, але добре, що деякі з цих концепцій уже винесено на подальше обговорення.
Залишайте, будь ласка, коментарі нижче. Я люблю чути ваші думки та відгуки.
