Consensus 2024 став моїм першим візитом до Сполучених Штатів. Цей досвід дав мені багато для роздумів. Він також нагородив мене доволі неприємним гастроентеритом (звідси затримка з публікацією цього допису).
Працюючи в криптовалютах і платежах, цей перший візит до США залишив мені багато чого прокоментувати. Я постараюся триматися теми, принаймні після такого застереження:
Я за американську мрію
Перш ніж мене звинуватять в антиамериканізмі через деякі коментарі в цій серії дописів, хочу чітко сказати: я цілком підтримую загальну концепцію того, чим Сполучені Штати могли б/мали б бути. Країна можливостей, де чесні працьовиті люди можуть підніматися кар’єрними сходами незалежно від раси, релігії чи віросповідання, щоб створити краще майбутнє для себе та своїх родин, видається мені чудовою ідеєю.
Проте, на жаль, те, що я бачив у США крізь фільми, телебачення, новини, інтернет, а тепер і наживо, не зовсім відповідає цим ідеалам. Відверто кажучи, сучасні США здаються мені болісно близькими до Європи, від якої втікали на «Мейфлавері», з огляду на соціальну структуру.
Цікаво, що ідеали руху децентралізованих криптовалют доволі гарно перегукуються з базовою концепцією американської мрії, а те, як регулювання криптовалют перекидають сильні світу цього, досить точно відображає, як північноамериканські еліти використовують широкий загал для підтримання статус-кво, що вигідний небагатьом, а не «змученим масам, що прагнуть вільно дихати».
Чи Остін — дружній до крипти оазис?
Криптоспільнота витрачає надмірно багато часу й енергії на повідомлення, коментування та осмислення дій банди SEC Гері Генслера. Кожну деталь різних гучних справ SEC розбирають і аналізують у реальному часі. Кожне повідомлення Велса (Wells Notice) пускає (даруйте за каламбур) брижі соцмережами.
Проте, коли я приїхав на Consensus, мене зустріли не лише величезні вивіски, обліплені логотипами блокчейнів, а й суперкар, обклеєний dogecoin, люди у футболках із політичними мемкоїнами, люди в маскарадних костюмах, що закликали інших відвідувачів «Купуй токен X, Y чи Z»; справжня вакханалія просто на очах у всіх.
З того, що транслюють решті світу, можна було б майже уявити, що цих людей мають зібрати й кинути в броньований фургон SEC та вивезти, щоб більше ніколи не побачити. Але ось вони були там — і, здавалося, розслаблені й безтурботні.
Я думав, що, можливо, Остін особливо прихильний до крипти, але розмови з місцевими людьми швидко розвіяли цю ідею.
Більше ніж на те, що Остін — дружній до крипти оазис, я дивлюся на це як на ще одну ознаку непевної напруги, що огортає «країну вільних». Той бунтівний, непокірний дух поселенців так і не зник остаточно попри стільки років замкненої капіталістичної та націоналістичної пропаганди. До речі, пропаганда здалася мені НАДЗВИЧАЙНО інтенсивною під час мого візиту; «Америка номер 1, а тепер купуй це!»
Усередині конгрес-центру загальне відчуття було більш діловим. Кілька людей зауважили, що це був найбільш «дорослий» Consensus досі. Було чітке загальне відчуття, що більшість людей прийшла вести справи, а не гнатися за графіками «pump and dump».
Проте зіставлення між бажанням зрушити інноваційні ідеї та безперечно нечіткою регуляторною ситуацією в країні-господарці заходу було постійно присутнім.
Фрази на кшталт «крім США, звісно» (часто з посиланням і на Канаду), що супроводжувалися закоченими очима та ніяковістю, були постійними в розмовах віч-на-віч, а також у головних виступах і розмовах у стилі «town hall».
Ажіотаж навколо ETF / FIT21 і політичний крипто-вагон
Попри загальне роздратування через запізнення з розробкою розумних регуляторних рамок у співпраці з блокчейн-індустрією, Consensus 2024 плив на бульбашці надії, спричиненій схваленням ETF на ETH та новинами про законопроєкт FIT21.
Потім, відколи я повернувся до Іспанії, наратив ще більше зсунувся до використання «прокриптовості» як політичного інструменту в президентських виборах.
Хоча мене завжди відштовхує готовність політиків використовувати будь-що задля голосів попри їхню попередню поведінку щодо будь-якого питання, це безперечно показово, що прихильність до крипти — настільки велика тема, що кандидати в президенти США вважають гідним удавати з себе когось.
Це повертає мене до того, що я згадував раніше: крипта й американська мрія так чудово пов’язані. Ідея, що люди здійснюють транзакції між собою без посередників і без еліт, які контролюють і диктують усе, що роблять люди, так глибоко резонує з коріннями Сполучених Штатів, що я тепер вірю: масове впровадження там неминуче.
Основним медіа дедалі важче знаходити хиткі способи переконати громадян, що крипта — це лише розсадник злочинної діяльності, а прокриптова риторика під час цієї виборчої кампанії може стати переломним моментом. Щойно досить великий відсоток населення усвідомить, що блокчейн — це визвольна технологія, залишиться лише розпочати належну освіту широкої публіки, щоб справді зручні продукти (як-от Zypto) здобули популярність, і регулятори не матимуть вибору, окрім як дозволити здоровому глузду й суспільним уподобанням узяти гору.
Платежам у США ДІЙСНО потрібне оновлення!
Я вже кілька років працюю на стику крипти та платіжної індустрії. Усі з обох боків коментують, наскільки США відстають від більшої частини світу у сфері платежів.
Спершу мені було важко в це повірити, але серйозно… що відбувається, хлопці?!
Я досі вражений тим, що офіціанти регулярно забирають у людей їхні картки, а потім повертаються з маленьким рукописним тестом з математики. Сама частина з чайовими шокує вже сама по собі, але чому, до біса, всіх влаштовує, що в них забирають картку? Це буквально перше правило антишахрайської безпеки: не втрачай картку з очей!
В аеропорту JFK на зворотному шляху персонал підходив до столиків людей із планшетом і вручну вписував номери їхніх карток (для чого потрібна була фізична картка) у форму, що виглядала як оформлення замовлення в е-комерції початку 2000-х, щоб обробити платежі. Знаєш, з тих часів, коли онлайн-платежі були приблизно такими ж безпечними, як надсилання фото своєї картки комусь через MySpace (МайСпейс). Я запитав, чому в них така дивна система, і вони сказали, що їм набридли скарги неамериканців на те, що в них забирають картки, тож вони придумали ось це.
І справа не лише в платежах особисто. Чи знав ти, що один банківський рахунок у США має різні номери залежно від того, який вид переказу на нього здійснюєш? Це так дивно!
Частково проблема, схоже, в інфраструктурі. Не знаю чому, але або платіжні компанії не хочуть інвестувати в нові платіжні термінали для клієнтів, або самі компанії не прагнуть змінювати свої процеси. Інша частина очевидна: громадяни США так звикли до того, що мають, що просто не усвідомлюють, наскільки це незграбно й застаріло.
Хай там як, Zypto Pay був би ЧУДОВИМ для цього. З v2 Soft POS (незабаром) будь-якій компанії для криптоплатежів, а потенційно й карткових платежів знадобиться лише простий планшет чи смартфон, особливо з новішими двонаправленими NFC-чипами. Скануй QR чи прикладай, щоб заплатити будь-де.
Чи може США пропустити етап і одразу перейти до масового впровадження криптоплатежів ще до того, як повністю наздоженуть картковий формат?!
У другій частині «Мого Consensus» я розповім, хто був на Consensus 2024, чим вони важливі для Zypto, і поділюся загальними коментарями про те, чого, на мою думку, можна очікувати в найближчі місяці й роки на основі того, що я бачив і чув. Нехай мій трохи цинічний тон у цьому дописі тебе не обманює; я дуже радий майбутньому!
Пов'язані теми
